Моя країна - моя неволя.
Така у мене нещасна доля.
Там батько, матір і бабуся.
Вони гадають, що я вернуся.
Там спогади й душа лишились,
А серце новий дім знайшло, де полюбилось.
Та ворожнеча кров'ю пролилась в наші оселі
І діти наші зовсім не веселі.
Де матір люто ненавидить сина,
Бо він живе не в тій країні.
Де брат з сестрою гірше ворога подібні,
А батько з донькою, наче не рідні.
Бо хтось говорить мовою Московії,
А хтось і зовсім хоче у ній жить.
Невже не досить тільки лиш любові,
Чтобы без стран и языков любить?
Июнь 2014
Эту войну все проиграли заранее
© Copyright: Кудряшик, 2015
Свидетельство о публикации №115050104449
Свидетельство о публикации №115050104449
Рецензии