Гроза над Белой затихает

Над Білою гроза стихає
1.
Am7                D       Em
Ти прихилилась до мого плеча, кохана...
Am7           D       Em
Над Білою гроза стихає.
E7                Am
На клапті лють вітрів
E7                Am
Без жалю хмари рве і розкидає
Am7    D               Em
Куделі їх на золото полів.
Am7       D      Am7        D
І мокрий морок і чорний страх
Am7           D         Em
Відлунням затихає на товтрах.
2.
Остання капля впала на листок.
Вод грозових відносячи потоки,
Дорогою бурлить струмок.
І сонце лагідне,
І неба відкривається блакить,
І босим по холодному болоті
Дитинство радісно біжить
3.
Дощем, як щирими слізьми,
Якими, згадуючи, плачем ми,
Омиті батьківські могили,
Хрести...,
Хати, де вишнями рясніє сад.
О, Боже мій, де взяти сили,
Але хіба повернеш все назад?
4.
Святая Біла, моє село, моя колиско,
Моя печаль і спокій мій,
Від тебе зараз я не близько,
Твоя дитина,
І ти зі мною, в душі моїй.
До тебе я думками повертаюсь.
І згадую і каюсь.
5.
Am7                D      Em
Ти прихилилась до мого плеча, кохана...
Am7        D               Em
І знов гроза над Білою лунає.
E7           Am      E7       Am
І знов дощі рясні приносять грози,
Am7                D              Em
Дітей твоїх розкиданих по світу сльози.

28.04.2015


Рецензии