Очень сильно хочется помолиться Господу!
И просить прощения за "Первичный грех".
Эта жизнь моя... Да пропади она пропадом,
Не навязывай больше мне ты мирских утех!
Может быть не нужная родилась по времени!
Не познавши до сыта материнских ласк.
У меня пожизненно нет ни роду-племени,
Иль на мне проклятием при рожденьи сглаз!
Мне не нужно памяти, что бы помнить прошлое!
Мне не не нужно гордости,что бы все простить.
Жизни-ценный груз, вы у ног моих сложите,
Все равно не сможется всех обид забыть!
Все равно не сможется получить прощения!
Слишком много грешного у моей судьбы.
Мне бы каплю смелости и чуть-чуть терпения,
И услышь, Всевышниий мой, все мои мольбы!
Очень сильно хочется помолиться Господу!
И ему поведать боль, не раскрытых тайн.
Только жизнь некчемная пропадает пропадом,
Я тебе ее, Господи, просто так отдам!!!
Расплата за рождение или Первичный грех!
© Copyright: Завальнюк Мишина, 2015
Свидетельство о публикации №115042904252
Свидетельство о публикации №115042904252
Рецензии
Натка, я имею представление, КАК пишутся стихи...что с тобой, МОЯ ХОРОШАЯ?Почему жизнь не представляет ценности? Ты ТАК пишешь, что дух захватывает читая...ЛЮБЛЮ ТЕБЯ!
Наталья Кислощук 02.05.2015 21:22 • Заявить о нарушении
Наталья Кислощук 02.05.2015 21:22 • Заявить о нарушении
Спасибо Наташенька за столь теплые отзывы! Да, у меня сейчас в жизни черная при черная полоса, даже не знаю как выкарабкаюсь. Уповаю только на Господа и друзей, которые надеюсь у меня еще остались. Отсюда и стихи такие, не веселые...Я тебя тоже люблю... Твои стихи вызывают у меня восторг и восхищение! А на Украинском языке вообще бесподобно! Я ведь его знаю досконально, но так не напишу никогда. Спасибо тебе еще раз!!!
Завальнюк Мишина 02.05.2015 22:57 Заявить о нарушении
Завальнюк Мишина 02.05.2015 22:57 Заявить о нарушении
НАТА - ДЕРЖИСЬ! ЭТО - ЖИЗНЬ! У меня тоже бывают такие дниДощі ліричні пишуть водевіль,
Глумляться і безсонням мітять в спину...
У кожнім кроці відчуваю біль...
Терпкі вітри запутують стежину...
Відчути біль можливо тільки свій...
Яка ж межа терпіння є в людини?
Я біль несу... а в тиші весняній,
Моє життя відстукує годинник...
Шаленний час не йде - уже летить
І крутить, мов піщинку, в круговерті...
Йому байдуже...він чекає мить,
Щоби жбурнути в пазурища смерті...
Я не боюся смерті пазурів:
Життя людини - завжди під прицілом...
Мій біль уже,напевне, ошалів,
Бо я і він уже єдине ціле...
Мені болить...та зараз річ не в тім...
Душа - вона ж, бо, вічна і нетлінна...
Якщо житття це біль...тоді...почім
Приходиш ти у світ оцей, Людино?...
Наталья Кислощук 02.05.2015 23:52 Заявить о нарушении
Глумляться і безсонням мітять в спину...
У кожнім кроці відчуваю біль...
Терпкі вітри запутують стежину...
Відчути біль можливо тільки свій...
Яка ж межа терпіння є в людини?
Я біль несу... а в тиші весняній,
Моє життя відстукує годинник...
Шаленний час не йде - уже летить
І крутить, мов піщинку, в круговерті...
Йому байдуже...він чекає мить,
Щоби жбурнути в пазурища смерті...
Я не боюся смерті пазурів:
Життя людини - завжди під прицілом...
Мій біль уже,напевне, ошалів,
Бо я і він уже єдине ціле...
Мені болить...та зараз річ не в тім...
Душа - вона ж, бо, вічна і нетлінна...
Якщо житття це біль...тоді...почім
Приходиш ти у світ оцей, Людино?...
Наталья Кислощук 02.05.2015 23:52 Заявить о нарушении
Все верно! Надо терпеть и верить. За черной полосой всегда идет белая.
Жизнь как зебра,черно-белая,
А моя не как у всех,
Задержалась, что поделаешь,
Я на черной полосе...
Завальнюк Мишина 03.05.2015 00:38 Заявить о нарушении
Жизнь как зебра,черно-белая,
А моя не как у всех,
Задержалась, что поделаешь,
Я на черной полосе...
Завальнюк Мишина 03.05.2015 00:38 Заявить о нарушении