Парад Перемоги

Парад Перемоги.

Ура! Парад! Бо - Перемога!
Кричали всі, радіючи життю.
Забули на пів віку всі про Бога,
Ні йоти доброти у каяттю…

Перемогли ми в битві, - та програли у війні.
Замалювали чорне – білим, біле – чорним.
Стакан – не видно щастя там, в прозорім дні,
А світ, за шибою, що у куті – ще більше став потворним.

Усі були братами, сестрами у бідності та горі.
Допомагали: у гурті і батька легко бити!
Тепер «батьки» далеко…
              з «дівчатками» купаються в чужому морі!
Залишивши нас виживати, а не жити.

Ура! Парад! Поразка правди…
І справедливість десь сховалась у палацах.
Зневірившись, народ пішов у мандри
Хтось не дійшов, - нудьгує у палатах.

Не можна жити в мирі з паразитом!
Зрадливо шанс хворобі надавати!
Бо смерті нам, на жаль, не пережити!
В свободі чи в ярмі? Таки прийдеться умирати.

Ура! Парад! Дзвенять медалями мундири сумно.
Медалями нам не здолати супостата!
Парад – це казочка, щоб тішилися всі бездумно:
Така собі …  не ображайтеся, малята!

Поет ХХ сторіччя 29 квітня 2015 року село Торгановичі