Хто ти?

Світ тебе не бачить,
Не цілує в лоба
Колись був розп'ятий
Та відрікся Бога

Не зійшов в безодню,
Не піднявся в небо
Був колись потрібен
А тепер не треба

Мав співучий голос
Та мовчав і слухав
Коли біль давила
На стигмати дмухав

Мріяв стати світлом
Та не вмів горіти
Мудрість не приходить
А вже став старіти

Ходиш біля прірви
Дивишся край неба
Сам собі набрид вже
В інших є потреба

Але щоб не було б
Тут не заховатись
То дурне заняття
в сОбі маскуватись

Прокидайся швидше
Вийди із дрімоти
Запитай у себе
В цьому світі - хто ти?

Нащо тут з'явився?
Що знайти тут треба?
Чом душа в тісноті,
Проситься до неба?


Рецензии
Согласна...В себе не спрятаться. Хорошее стихотворение, Владимир. Понравилось, успехов!

Таня Птаха   30.05.2015 14:14     Заявить о нарушении
дякую,Таня!

Владимир Фадеев   30.05.2015 14:54   Заявить о нарушении