Вишневий цв т
і ніжить погляд білосніжний рай,
мине лиш мить і день травневий
покличе нас кудись за небокрай.
Стрибає серце від такого щастя,
а очі ловлять жадібно красу,
і ніжить лагідно весни причастя,
його з собою в літо понесу.
Наповню цвітом джерело любові,
його пригрію сонячним теплом,
і знову з плином молодої крові
наповниться душа уся добром,
напише новий вірш своїм пером.
@діво &boss
Свидетельство о публикации №115042800074