Ганьба сивого волосся

Гірькі сльози,небо проливає
на старую згорбленую Русь,
А Отець,з небес питає-
Що ж ти,каже"Київськая Русь,

Сива ненька, не навчила
Цінувати разом кожну мить!
Разом ворога збороли?-Сила!
А сьогодні,матінка від куль горить?"

Стара ненька,що їх породила,
Славних донечок своїх,
Не навчила,не привила,
Як на цьому світі у повазі,у любові і братерстві жить!

Плаче мати,Земле наша ненька!
І за всіх у неї серденько болить.
Ви ж бо, діти, схаменіться,- кров у Вас рідненька...
Гріх її бездумно за гроші пролить!

А Ви люди, зрозумійте -
Саме те походження своє,
Що Вам мудрість,волю,силу,
Із глибин Землі дає?

Вас на світі лише троє,
Славних Аріяночок моїх!
Не розбити Вас,бо разом Ви, могутня сила!
Порознь- це ганьба століть!

Виросли Ви доньки,- молоді, красиві
З ким дружити вибираєте самі,
Але роду не зрікайтесь милі,
Зберігайте душі, на віки, свої!

Не ставайте доньки на коліна,
Не служіть массонам Ви повік!
Бо сильніші Ви - і разом Сила,
А окремо -на цепу сидіть!

Боротьба на небі, теж велика зараз.
Зло із світлом бореться у двох!
Не здавайтесь,об*єднайтесь,-ВИ СЛАВЯНИ!
Переможе чиста сила трьох!