якщо ти колись згадуватимеш цю зиму,
пережиту самотньо на з'йомних квартирах,
у пледи закутану віру незриму
тримаючусь лиш на замерзлих пірилах
і каві ранковій по висохших жилах
що стоятиме перед твоїми очима?
сутінь віконна лютневого ранку
яка відбиває таку невловиму
знану з дитинства мелодію панку
споживану замість легкого сніданку
у відблиску вуличних ліхтарів на стінах
ніхто з тобою не вів душевних розмов
коли засинаючи на незручних піринах
на підлозі твій чай недопитий холов
і повільно у венах згорталася кров
тої зими зігрівали тебе лише батареї
і з дому новини щоранку сумніш
такі дві різні зими як дві різні кореї
та й вже дому нема. ностальгію облиш
тобі зарано вставати. на роботу проспиш
вечорами чекали жадан й андрухович
аби проти самотності вести бої
пляшка пива ніби трофей або здобич
винагородить за день потуги твої.
зима була непогана. інколи згадуй її
минула зима
© Copyright: Сечевой Стрелец, 2015
Свидетельство о публикации №115042711111
Свидетельство о публикации №115042711111
Рецензии