Зловтішаюся? - НІ!!!
То бринять у душі передзвони...
Ти один - в самоті,
Тож молися тепер на ікони...
В сьогоденній злОбі,
Ти лишився, мов птах, одинокий...
Так судилось тобі
(Світ бува надзвичайно жорстокий)...
А на скроні вже - сніг,
То кружляють загублені роки...
Не зумів...не зберіг...
Мен шкОда, що ти одинокий...
Час прискорює біг,
Він злітає так швидко, невпинно...
Не зберіг, хоч і міг,
Своє щастя і нашу родину...
Моє серце в журбі,
Хоч я "нашим" давно відхворіла...
Чим зарадить тобі?
Ти повір...я не цього хотіла...
Ти живеш в самоті,
Наче з дерева зламана гілка...
Так буває в житті
І біда...як життя - це помилка...
Зловтішаюся! - НІ!!!
Ти пробач за самотність мені...
Ти пробач за самотнiсть менi...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2015
Свидетельство о публикации №115042604317
Свидетельство о публикации №115042604317
Рецензии