Показилися ворони,
Налетіли звідусіль,
Бо блищить моя корона –
Видно аж за сотню миль.
Ласі до добра чужого,
Оченята так блищать –
Але що мені до того,
Прожену ворожу рать.
Щоб не сміли зазіхати
На такий чудовий скарб
Скажуть всі, що я пихата –
Відцураюсь від незграб.
І літають, і кружляють,
Каркають і тут і там.
Та дарма мене лякають –
Я корони не віддам!
Задеру повище носа,
Щоб не падала вона...
З голови росте волосся,
А всередині – хто зна?
12.02.2015
Ворони
© Copyright: Ольга Швед, 2015
Свидетельство о публикации №115042505832
Свидетельство о публикации №115042505832
Рецензии