Чи знайдеш ти мене в світанні,
Чи прагнеш зустрічі зі мною,
З самого вечора й до рання
Просидів я, чекав любові.
Лиш місяць сяяв, кликав зорі,
Аби не сумно було знов
Моїй тяжній самотній долі,
Яка чекає на любов.
А вранці сонце, хмари, небо
Прошепотіли мені тихо,
Що більш чекати вже не треба,
Від неї буде лише лихо.
Мої думки переплітались,
Любив її, вона ж бо ні,
І хай я тут і не зостанусь
Вона ж бо буде в самоті.
08.04.2015
***
© Copyright: Виталий Любарец, 2015
Свидетельство о публикации №115042505734
Свидетельство о публикации №115042505734
Рецензии