Колись Ви жили у неволі,
Слова пророчі вчили ми
І до душі від тої болі,
Все пригортали як своє...
Якби Ви знали, що накоїв,
Той пан росії, лютий кат,
Лежить воняє у покоях,
І запевняє, що він брат.
Він відірвав шматок Украйни
Війною нині мучить світ,
І запевняє словом дальним,
Що це не він. От сучий дід.
От підлий кат, нащадок хана,
Він Люцифера рідний син,
Коли вже смерть йому настане,
Тоді ж зостанеться один.
Дай, Боже, всі його заслуги,
І поцепи, от сучий біс,
І колорадські вражі смуги
Запхни не тільки в його ніс.
Ось так живемо, наш Кобзаре,
За незалежність в бій йдемо,
І хай той вражий знає царик,
Його ми також поб'ємо.
09.02.2015
Лист до Т. Г. Шевченка
© Copyright: Виталий Любарец, 2015
Свидетельство о публикации №115042505669
Свидетельство о публикации №115042505669
Рецензии