Вона... Велична і славенна
І героїчні її діти
Покрита полум'ям огненним
Саджала їм червоні квіти.
Вона сказала брати зброю,
Її не слухали сусіди,
Тож захищаючись любов'ю,
Вона минала лихі біди
Сльозами квіти поливала
Аби вони вже не зійшли,
Молила Бога, заклинала
Аби не бачити війни.
Аби забути всі страждання
І жити в радості, любові
І віру мати в подолання
Ворожої чумної крові.
І сильна мати бита горем,
Не забувала не любити
І оминаючи всі болі,
Сказала неньку боронити.
Вона любила. Любить нас
І ми не зрадимо Вкраїну.
Настане мир, і буде час
Коли чужії всі загинуть.
Люблю її, любов безкрая,
Любов як синя благодать,
І хай вороже око знає,
Що нас ніколи не здолать.
Осв тчення
© Copyright: Виталий Любарец, 2015
Свидетельство о публикации №115042505468
Свидетельство о публикации №115042505468
Рецензии