у змовi...
…додому дорогу
тиша шукала,
чув світ,
як серце її калатало…
коли до життя
вона з мрій поверталась,
до Світу душі,
знов таємно торкалась
і зіркою з неба
в долину упала.
забувши про вчора,
сьогодні в безтямі,
неначе в останнє
хитав тихо вітер
думками юрмою,
ні в чім перешкод
не взнавши, ні горя…
невже загубились
у світі обоє?..
в ілюзії нетрях,
у дикій напрузі
зостались блукати
в безсонні, без слова,
щоб мати Надію
і Віру у завтра
лиш разом…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115042101467
Свидетельство о публикации №115042101467
Рецензии