Не сидіти з дітьми їй у класі,
Не блищати зайцем у вікні.
Хоронили Правду на Донбасі
У старій нетесаній труні.
Я поставлю свічку. В церкві тихо.
З другом – інвалідом обіймусь.
Поховати б замість Правди Лихо,
Та воно не вмерло ще, чомусь.
Де ще швидко так сивіє мати,
Де ще плачуть зірвані мости…
І сльозою можна поливати,
Та чи зможе щось там прорости…
Де старе село здригало плечі,
Наче діти злякані малі,
Пари чорногузово – лелечі
Воскрешали Правду на землі…
21.04.2015р.
Хоронили Правду
© Copyright: Сергей Кононенко, 2015
Свидетельство о публикации №115042110678
Свидетельство о публикации №115042110678
Рецензии
