Сонце стало в зеніт...
Вітер мріями трави колише...
Довгі тіні - на пліт,
То зустрілись недолі колишні...
Скільки зим, скільки літ?
Почорніли сполохані хмари...
- Ну, привіт!
- Ну, привіт!
- Ти одна?
- Та і ти ж, бо, без пари...
- Нам не треба...не слід...
- Помовчи...без провини ми грішні...
- Вітер рве білий цвіт...
- У зажурі схилилися вишні...
- А у небі он слід,
Подивись...бо...згущаються хмари...
- Ти був мій первоцвіт...
- Я тобою безсоннями марив...
- Ти для мене був СВІТ,
Тільки місця у серці не лишив...
- А давай - у політ?
- Не полохай надіями тишу...
----------------------------
Ніч розсипала перли софіт...
Вітер трави зухвало колише...
Зацепилися тіні за пліт,
То зустрілись недолі колишні...
То зустрiлись недолi колишнi...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2015
Свидетельство о публикации №115041907030
Свидетельство о публикации №115041907030
Рецензии
ГОсподи! Как же красиво ты пишешь на Украинском языке! Зачитываюсь!!! Удачи тебе в творчестве!!! С теплом Наталия.
Завальнюк Мишина 19.04.2015 23:20 • Заявить о нарушении
Завальнюк Мишина 19.04.2015 23:20 • Заявить о нарушении
Дякую, Наталочко!!! Це все тому, що українська мова надзвичайно милозвучна...з теплом і повагою до тебе!!!
Наталья Кислощук 20.04.2015 07:26 Заявить о нарушении
Наталья Кислощук 20.04.2015 07:26 Заявить о нарушении