Не тривож моєї тиші,
Якщо йдеш.
Не кажи тих слів,
Якщо не любиш.
Ти ніколи їх не повернеш,
І її можливо вже забудеш.
А вона сидітиме сумна.
Квіти кольору вина.
І забули ночі
Її виплакані очі.
Ти можливо потім все згадаєш,
Холод рук і сигарети,
І в кімнаті світло виключаєш,
В пам'яті малюючи портрети.
Знаєш, так стається,
Це не дивно.
Всі сумують,
Згадують минуле,
Перечитуючи вірші.
Почуття в яких тонули.
***
© Copyright: Юлия Бондар, 2015
Свидетельство о публикации №115041900684
Свидетельство о публикации №115041900684
Рецензии