Неначе у вогні душа твоя горіла
Стражданнями хотіла спопелити біль
Тоді вже й кров від страху не тремтіла
Зі смертю зіграно короткий водевіль
Замовкни, бо слова не досконалі
Їм не дано відкрити крик твоїх світів
Та ж озернися! Ти на трибуналі…
Де виправдовуються пристрасті гріхів.
Поплач що лють твоя безсила
Лиш рветься звіром межи Ґрат
Безвихідь наміри гасила
Сховавшися утіхами стократ…
До поки, дотик, дотик твій обманом
Лягатиме на шкіру знов
У відповідь цілуючи кинджалом
Тобою гратиметься зрадниця любов
Зрадниця любов
© Copyright: Несаим, 2015
Свидетельство о публикации №115041903710
Свидетельство о публикации №115041903710
Рецензии