Я твiй порок...
Я твоє марево і тінь,
Я заборона,сум і ніжність,
Солодкий дотик сновидінь...
Я твоя пісня лебедина,
Твоя стежина в листопад,
Твоя розпуста і падіння,
І неповернення назад...
Ти моя вада,беззаконня,
Мій навіжений біль душі,
Моє кохання і безсоння,
Моя ти Муза і вірші...
Що нас штовхнуло у обійми?
Який подала доля знак?
Кохання не просилось в прийми
Та,"чорт візьми",чом сталось так?
Дійшли в коханні до заблуди...
Забули, певно, я і ти,
Що перед Господом ми будем
З тобою відповідь нести...
Чи Бог пробачить нам зухвалість,
Коли судитеме обох?
Пробачить Він мені недбалість?
Пробачить Він тобі порок?
Свидетельство о публикации №115041806351