Буває так: життя біжить галопом,
Планета вертеться, і міняться світи.
А ти ступаєш ледь помітним кроком.
А ти шукаєш те, чого не віднайти.
Ти концентруєшся і знову губиш
Себе у натовпі тіней, доріг і снів.
І знову чистий аркуш. Ти малюєш
Картинку нових невідомих днів.
І знову ранок. Знову все по колу:
Та кружка, радіо й напіврозлитий чай...
І знов робота, ті же монітори
Замість облич порожніх рОботів-людей.
І знову чистий аркуш, знову й знову.
Так хочеться почати все із нового рядка,
Але життя - не зошит і прожить по колу
Його не можна, бо воно у нас одне.
Бува так...
© Copyright: Инна Дудник, 2015
Свидетельство о публикации №115041408248
Свидетельство о публикации №115041408248
Рецензии