Весна..
Забута зірковими ідеями...
Сумна...
Віднині загубився між чотирьма стелями...
Вогні...
Які ж вони сьогодні прекрасні...
У сні...
Через них мої думки, на жаль,
нещасні...
У місті забули всі про нормальне життя,
Всі з величезним бажанням втікли до забуття!
Чому так все, не знаю, та і знати не хочу...
Але тепер я бачу, чому у всіх такі заплакані очі!
Мені начхати на минуле, я живу тільки майбутнім,
Зі мною віра, Бог та пам'ять років незабутніх!
Я змінився, і вам не повернути мене колишнього,
Вночі я став світлішим завдяки силi Всевишнього!
Весна...
© Copyright: Богдан Смоляр, 2015
Свидетельство о публикации №115041411211
Свидетельство о публикации №115041411211
Рецензии