Александр Олесь. Мне бы эту Розу... с украйн
Сколько слов чудесных для неё найду!
Мне б цветок- купаву. Ей я расскажу,
Отчего над заводью я всю ночь хожу.
А фиалке тихой в сумраке лесов
Сплёл давно из песен кружевно кольцо.
Василькам же синим в поле среди ржи
Сказки и легенды чудные сложил.
Только ты, былинка, вечера грустишь,
На скале холодной ты одна стоишь.
Для меня ж ты-солнце, жар в его лучах,
Тот источник, сказки, песни где звучат.
Хочу я троянди, що цвіте в саду…
Скільки я для неї дивних слів знайду!
Хочу я купави. Їй я розкажу,
Чом я над сагою цілу ніч ходжу.
А фіалці тихій в сутіні лісів
Вже давно мережку із пісень я сплів.
І волошкам синім в полі серед трав
Я казки чудесні і легенди склав.
Тільки ти, билинко, вечора смутніш,
На холодній скелі в самоті стоїш.
Але ти для мене сонце і тепло
І пісень з казками вічне джерело
Свидетельство о публикации №115041207666