…сповнений болем б’ється глибоко в серці дзвін,
він голосніше од крові, з вітром рветься на волю,
наче із дому, нашого спустілого вчора…
там залишилася пам'ять, важка і безмовна,
холод звалився, і голод на світ, без мрій…
чути довкола, що то в дім прийшов ваш руський мир…
снів божевільних, мертвих, страшних з котрими стрілись
важко позбутися, скаче у грудях серце, мов дзвін,
далі від горя, і ближче до краю Вічності...
рветься на волю...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115041203605
Свидетельство о публикации №115041203605
Рецензии