Неспокiй...

Вогонь пече серце,
вривається в душу
немов би Любов!
А звага холодна,
то крига безмовна
у тиші стоїть.
Неволить неспокій
розгойдує долю
і топить надію…
Біда озирається,
жертву шукає,
колотить бажання,
краде радість світу…
Ллє сльози розлука
ворожа для щастя.
Регоче безсоння,
не хоче відстати
зав’язує очі
сліпа німота…


Рецензии
Мені здалося, чи у цих рядках дійсно якась "надумана" безвихідь?

Такі вільні рядки... так легко читається.... але через ці слова сочиться сум та безнадія.....
Сподіваюсь, це лише миттєва емоція.

Вірш мені сподобався.
Люблю незвичні вірші, вони торкаються душі.
____

Зі сліпою
німотою
спить безодня наді мною…
Прокидаюсь,
щиро каюсь…
«Все на краще…», сподіваюсь…
____

Миру Вам, Любові, Радості та спокою в Душі! :)

Елена Кондрик   09.04.2015 11:49     Заявить о нарушении
Нічого надуманого... Неспокій постійно... Але він не хвороба... Мабуть з того
болю і вірші... Радий знайомству з Вами - (сусід...)-Світловодськ...Успіхів Вам. Віктор...

Виктор Сурженко   16.04.2015 05:52   Заявить о нарушении
Взаємно. Приємно познайомитись із сусідом :)
Нажаль, в Світловодську я була лише раз.

Не хочу ятрити Вам душу, Віктор, тому не буду розпитувати...
Просто побажаю Вам багато радості і спокою в душі і в житті.

Елена Кондрик   16.04.2015 10:02   Заявить о нарушении