Україно, моя Україно!
Ти, як матінка, моя мила,
Ти воркочеш, співаєш і любиш,
Ти, як матінка, приголубиш,
Дариш квіти свої і красу,
Дариш вроду, дівочу косу.
І гаї, і степи, і озера, й ліси
Все приймають в дарунок сини
І дочки твої, Україно.
Ти живи, живи вічно, моя Батьківщино!
Я прокинусь іще на світанку,
Стану сонце стрічати на ґанку ,
Привітати тебе з добрим ранком,
Привітати, як свою мамку.
Усміхнутись і жити, й радіти,
Щоб дарила себе нашим дітям,
Щоб співала ти їм колискові,
Українські пісні казкові.
Я за тебе молюсь, Батьківщино.
Ти живи, живи вічно, моя Україно!
Дари пісні свої солов’їні,
Дари квіти, сади пишнокрилі,
Дари лебедів та журавлів,
І калину, і запах лісів,
І річки голубі, і гори,
І даруй своїм дітям ВОЛЮ!
___________
11.04.2003 рік
Звертання до Украiни
© Copyright: Алёна Мартыненко, 2015
Свидетельство о публикации №115040706954
Свидетельство о публикации №115040706954
Рецензии