Ты настоящий... Из Елены Каминской

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/04/06/2819


Я седины твоей коснусь, в родные очи загляну,
Хоть нам звонок не прозвенел, но не догнать, увы, весну…
А мы нырнём с тобою в жизнь, в шумящий этот океан,
И кораблём ты правишь сам, мой настоящий капитан,

Где шторм, где волны бьют о борт, где тяжело держать штурвал,
Где смех чудовищ – жуткий хор – взбивает пену в дикий шквал,

Где небо рвётся, стаи птиц спешат, летя, что было сил…
А мы плывём! И берега твой тихий голос разбудил…

И в мой пробрался долгий сон, и сердца громкий стук унял,
Тепло твоих ладоней я, любя, храню в себе…ты знал?..

И очи карие… Весна, шмели гудят в тебе всегда...
Пусть ароматна ты, сладка...да любим мы свои года!

Оригинал:

Торкнусь твоєї сивини, в розумні очі зазирну,
Не наздогнати нам весну, та дзвін останній  - не дзвонив!

Ми ще пірнаємо в життя, в цей галасливий океан,
І ти, мов справжній капітан, всім  кораблем керуєш там,

Де шторм, де хвилі б’ють у борт,  де важко втримати штурвал,
Де сміх жахливий у потвор збиває піну в дикий шквал,

Де небо рветься, і птахи летять чим дужче хто куди…
А ми – пливемо! Береги твій голос тихий розбудив,

І  в мій прокрався довгий сон, і заспокоїв серця шум,
А те тепло, що йде з долонь в собі назавжди залишу,

І карі очі… Гей, весна! Джмелі гудуть в твоїх квітках,
Можливо ти і запашна, та ми кохаємо  літа!