Ти мій м'ясоімітатор,
Зовні звабно так блищиш.
Криза – мій єдиний фактор,
Що несу тебе під ніж.
Я раніше гидувала,
Адже ти – не вищий сорт.
Та тепер грошей замало,
Тож візьму тебе у рот.
Ти багряний! І можливо,
Є хрящі в тобі… Чи ні?
Ой, спокусливий на диво,
Чи здається так мені?
Адекватність я втрачаю,
З голоду ні “ме”, ні “бе”.
П’ю я воду замість чаю,
Замість м’яса – з’їм тебе.
Не важливо, як ти звешся,
І по ГОСТам чи ТУ –
Жадібно так серце б’ється,
Як до рук тебе беру.
І нехай ти в целофані –
Він тебе не захистить,
Швидко рватиму зубами,
І скінчиться все за мить.
Бо нема чого вже їсти,
Ні сметани, ні яйця…
Попри біль, я буду гризти
Аж до самого кінця!
Розмір значення не має?
Не про тебе цей сюжет.
В магазині я благаю:
Дайте ліверний паштет!
22.03-02.04.2015
М ясоiмiтатор
© Copyright: Ольга Швед, 2015
Свидетельство о публикации №115040605897
Свидетельство о публикации №115040605897
Рецензии