Прийди, зупини її серця мовчання,
бо ви ще живі, до світу прив’язані міцно…
Але, коли більше немає кохання,
то пам'ять знесилена б’ється у клітці…
Зворушливим поглядом сонце вертає
не втрачену в щастя надію у завтра…
Цілунком звабливим ізнов натякає
на кращу, ту долю, що стала вже ваша!..
Зiйди!
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115040601426
Свидетельство о публикации №115040601426
Рецензии