Ця мить, що варта всього дня,
Ці кілька проміжків в секунди,
Коли вливався жар у скули
Штрихом мого серцебиття.
Коли шипшині прямо в груди
Вживляв заради почуття
Прищеп троянд нове буття,
Коли цей біль стояв усюди.
Коли дерева стисли зуби,
І видавало скреготіння
Омел підступних їх терпіння -
Навіть коли любов так згубна.
І трав невиразне тремтіння,
І мов не їх, чуже веління
Знеболило повітря муку.
І вітер, тихо, суголосно
Сховав від болю відголоски
І зник, пустивши мою руку.
Вiдчуття
© Copyright: Игорь Роик, 2015
Свидетельство о публикации №115040511697
Свидетельство о публикации №115040511697
Рецензии