Здебільшого шукаю тебе в перехожих.
Десь між п'ятою вечора і північчю.
Шанси надто малі,
Але я продовжую вірити.
Ще дужче болить біля серця
І нерви потроху здають позиції.
Війна в розпалі,
Поранених досі не вивезли
З лінії фронту.
Я продовжую блукати провулками.
Писати вірші й давитися кавою.
Яскраві малюнки в підсвідомості
Й мала вірогідність
Не розпрощатися з гордістю
Та глуздом.
Докупи думки. До камінця камінь.
Я будую себе й поступово
Перестаю тебе шукати.
Прощавай.
Сенсу не стало.
04. 04
© Copyright: Алла Паранойя, 2015
Свидетельство о публикации №115040409338
Свидетельство о публикации №115040409338
Рецензии