Зима
понемногу капает в зиму,
и что-то проходит неуловимо,
а что-то остается просто так.
минуты торопятся - куда?
Вмерзают расстояния во льды
и память под скатертью снега
отыскивает старые следы
печали пальцы ледяные
листают этот декабрьский вечер,
и снегом на покатые плечи
ложатся воспоминания мне...
Зима
Инна Приходько
Сніги… За вікнами пітьма
потроху скрапує у зиму,
і щось минає невловимо,
а щось лишається дарма
хвилини квапляться – куди?
Вмерзають відстані у кригу,
і пам'ять під обрусом снігу
відшукує старі сліди
печалі пальці крижані
гортають цей грудневий вечір,
і снігом на похилі плечі
лягають спогади мені…
Свидетельство о публикации №115040400504