Коли не залишиться точок перетину
у мене з тобою і клятими мріями,
коли під лютневими буревіями
сліди и слова мої будуть заметені,
коли не залишиться вільного простору
між тим, що було і що тільки відбудеться,
коли раптом звичними стануть вулиці,
які я раніше тримався осторонь,
коли повернуться крилаті негідники
туди, де лишили нас взимку самотніми,
коли відпущу над глухими безоднями
усі недосказані фрази і викрики,
коли полечу з паперовими зміями,
усе розрублю, що між нами наплетено,
тоді не залишиться точок перетину
у тебе – зі мною, у мене – з надіями.
Свидетельство о публикации №115040400484