Самотн1сть сьогодн1 керуе модою...
Одягайся в костюми смутку!
Та крокуй поміж вітром, людьми і космосом…
Покажи, що на серці пусто.
Не повіриш, я грузну у меланхолії,
Радість випила вчора ввечері –
А сьогодні вірші і вокзальні колії
Роздирають на клапті серце.
Де ти ходиш, людина, котра найдорожча?
Я вимагаю простого щастя!
Прийди до мене... Я щиро прошу…
Мені душу зламали… Я тихо гасну.
Що ти хочеш, кохання моє непрошене?
Залиш моє серце… Просто іди!
Десь, неодмінно, чекають в гості…
А я виганяю тебе в світи!
Самотність сьогодні керує модою –
Я прочитала передовиці.
Одягайся у смуток, крокуй по космосу,
І побачиш – чи варто жити…
29.03.15
Свидетельство о публикации №115040208044