К ногам я твоим не бросала

http://www.stihi.ru/2014/11/18/8706

Светлана Скакунова
До нiг я тобi не кидала
нi мрiй, нi журби, нi прохання
i, як подаянь,не чекала
вiд тебе палкого кохання.
З другим я була,ти з другою
в таких недосяжних глибинах,
що, нi дотягнуться рукою,
нi серцем туди не долинуть!
Лиш тiльки скрiзь мрii i ночi
манили,палали,прохали
мрiйливi зiрки - твоi очi,
вимогливо й вперто чекали...

Було...Вiдiйшло, вiдболiло
i, десь за стрiчками дорiг,
те юне кохання несмiле
до iнших ступа на порiг.

К ногам я твоим не бросала,      
ни грёз, ни печальной мольбы,
и, как подаянья, не жда'ла
твоей угоревшей любви.
С другим я была, ты с другою,
мы, данью зелёных глубин
исчезли,  напрасно рукою
и сердцем тянуться руин.
Лишь только сквозь ночи и грёзы,
просили, уже не любя, 
глаза твои, дальние звёзды,
упрямо, о чём-то, меня…

Забыто всё…, былое отболевшее,      
за вязью новых тропок и дорог,
та юная любовь, не осмелевшая,
теперь ступила на другой порог…

11.2014


Рецензии