Маяки

Щось сталося –
І я уже не та…
Здавалося,
Навколо самота.
Не вабили
Мене чужі краї,
Де фарбами
Зеленими гаї
Із присмаком
Рожевим сірих снів.
Чи дійсно то
Було, як ти хотів?
Блакитними
Примарами хмарки…
Які тут ми
Маленькі маяки!
На берегах
На різних стоїмо,
І океан
Між нами із думок.
Бурхливо так,
Нав’язливо шумить…
У хвилях я
Тону. Остання мить,
Щоб вогник твій
Мене урятував:
Торкнувся мрій
І, понад все, вгадав!

31.03.2015


Рецензии