в неї гарне ім'я
і зелені глибокі очі ;
в неї на підвіконні -
з десяток пля;шок вина ,
а позаду - ніжні й безсонні ночі .
з тих пляшо;к вона виливала кров ,
ефірного тіла гої;ла рани -
з тих ноче;й нитка;ми шовко;вими пле;ла любов;
вона вміла кохати . вона - океан ,
і хвилі її здіймали
п о п і д с а м і н е б е с а ,
де можна було побачити бога -
й раптом відчула прикуті гарячі уста ,
прокинувшись вдома , в центрі "мертвого" Львова .
над головою - повні долоні золи ,
розмикаються руки :
ми - вільні , та хвилі знову тебе понесли .
до юстини
© Copyright: Лунина Майя, 2015
Свидетельство о публикации №115033106538
Свидетельство о публикации №115033106538
Рецензии