Вер1я

На сірих кручах,що під небесами,
Діяннями святих душевний рай
Наповнює єство,лікує душу
І з водоспадом л"ється через край.

Жива вода святої благодаті,
Що безкінечно пив би залюбки,
У золотій оправі Божа Матір-
Творіння від апостола Луки.

Історія святого православ"я,
На камені вкарбовані слова,
Що майже два тому тисячоліття
Лунали з вуст апостола Павла.

Честь воздаю Григорію Паламі,
Та іже зним подвижникам святим,
Що зустрічають в православнім храмі
Своїм благословенням нам-живим.

Тут мощі Іоанна Златоуста-
Святі уста апостола Павла,
Антонія-спасителя Верії,
Та віщий перст Солунського Дмитра.

Припавши до мощей святих нетлінних,
Щоб не кінчався цей блаженний сон,
Мене вже переповнює бажання повернутись
На кручі ,на Верійський той Афон.


Рецензии