Сцяжынка да куточка роднага... Тропинка к уголку р

                Сцяжынка да куточка роднага...

                17 траўня 2003 года
                23 гадзіны 03 хвіліны

Зарасла сцяжынка травою,
Што вяла да хаты роднай.
Закалочаны вокны крыж – накрыж,
Ледзь скрыпіць, адарваная, пятля адной аканіцы.
                А ўдалечыні кукуе зязюля дзесьці,
                У куточку тым лясным, што на прыгорку.
                Дзе калісьці я з сястрой і братамі
                Да позняй ночы сядзелі на пяньках каля вогнішча.
Павуцінкай павязала сцежку да гаю,
Дзе калісьці ўпершыню я закахаўся ў дзяўчыну.
Толькі аб мінулым нагадвае
Тая бярозка прыгожая, белая, стройная.
                Апусцеў сусвет бацькоўскі,
                Усе кудысьці выехалі ці сышлі.
                Ледзь засталася сцяжынка з хаткай,
                Што вынянчыла і выгадавала нас усіх
                І калісьці сагравала і шанавала нас.

                Тропинка к уголку родному…

                17 мая 2003 года
                23 часа 03 минуты

Заросла тропинка травою,
Что вела до дому родного.
И забиты окна крест – накрест,
Лишь оторвана, скрипит петля одной ставни.
                А вдали кукует кукушка где – то,
                В том лесном уголке, что на пригорке.
                Где когда – то я с сестрой и братьями
                Допоздна сидели на пеньках у костра.
Паутинка повязала тропку к роще,
Где когда – то я впервые влюблялся с девушкой.
Лишь напоминает о прошлом
Та берёзка стройная, белая, красивая.
                Опустел родительский мирок,
                Все куда – то уехали иль ушли.
                Лишь остался ветхий домик с тропкою,
                Что взрастил и вынянчил нас всех
                И который когда – то уютом согревал, берег.




                Я песню сваю дапяю!..

                19 траўня 2003 года
                13 гадзін 53 хвілліны

Вось сцэна клуба, тэатра – палаца,
На сцэне гэтай стаю і пяю я для Вас.
Для Вас, для люду –
Маладога і дарослага, ў гадах,
Песні пяю аб Жыцці, і Радзіме, і аб Вас...
                Калі – небудзь сваю песню я дапяю,
                І ў кожнай маёй песні пачуеце Вы
                Аб Радзіме – маці, аб маці і бацьку,
                Аб дабрыні і каханні, аб шчасці.
                А з тым супольна я спяю і дапяю
                Галоўную песню душэўную і меладычную –
                Песню «Аб жыцці і лёсе кожнага»!
Вось іншая сцэна прасторная,
На ёй я ізноў там стаю.
Але толькі сцэна знаходзіцца
У другой краіне –
І там на чужыне пяю я ўсе тыя ж песні свае. 
                Пяю і пляшу, весялю я  люд
                Усіх дзяржаў сусвету нашага.
                І праз свае песні нясу ўсё тое,
                Што ў другім куплеце верша майго –
                Я песню сваю дапяю заўсёды да канца!..

                Я песню свою допою!..

                19 мая 2003 года
                13 часов 53 минуты

Вот сцена клуба, театра – дворца,
На сцене этой стою и пою я для Вас.
Для Вас, для народа –
Молодого и взрослого, пожилого,
Песни пою – о жизни, о родине и о Вас…
                Когда – нибудь свою я песню допою,
                И в каждой песне моей услышите Вы обо всем:
                О Родине – матушке, о маме и папе,
                О доброте и любви, о счастье.
                А вместе с тем я допою 
                Главную песню, мелодичную и душевную
                Песню «О жизни и судьбе каждого»!
Вот сцена другая просторная,
На ней стою я снова там.
Но только сцена находится
На другом материке иль в другой стране –
И там, на чужбине, пою все те же песни свои.
                Пою, и пляшу, и радую я народы
                Всех держав – мира нашего.
                И через песни свои несу всё то,
                Что во втором куплете моего стиха –
                Я песню свою допою до конца всегда!..




                Трава

                23 траўня 2003 года
                11 гадзін 03 хвіліны

Ступаю на Зямлю выдатную,
Іду па зялёнаму шоўку.
І босыя ногі коўзаюць па расе,
Дзе паміж зелянінай красуюцца
Кветкі палявыя, лугавыя...
                Вандрую і бегаю па зялёнаму покрыву,
                Ззяе сонейка над ім – яскравае, цёплае.
                Па покрыву квітнеючаму
                Бегаюць і весяляцца дзеткі Зямлі,
                Над якімі таксама пяюць і лятаюць
                Матылькі і птушкі прыгожыя...
Прытуліць да сябе зялёная квітнеючая пярына,
І месяц з зоркамі ўспыхнуць.
А тое, што накопіцца за дзень,
Даруе духмяная, пахучая,
Шаўкавістая, прыцягальная зялёная трава...

                Трава

                23 мая 2003 года
                11 часов 03 минуты

Вступая на Землю прекрасную,
Иду по зелёному шёлку.
И ноги босые скользят по росе,
Где красуются между зеленью
Цветы полевые, луговые...
                Брожу и бегаю по покрывалу зелёному,
                Сияет над ним солнышко – ясное, мирное.
                По покрывалу цветущему, цветущему
                Бегают и веселятся детки Земли,
                Над которыми также поют и летают
                Бабочки и птички красивые...
Прильнёт к себе перина зелёная – цветущая,
И месяц иль луна со звёздами взойдёт.
А всё то, что накопится в течение дня,
Снимет душистая, ароматная,
Шелковистая, манящая зелёная трава…


Рецензии