Найближчим часом...

"Найближчим часом - я тут".
І зупинилися стрілки.
Але ще чутно їх рівний стук.
Запамятати тебе встигнути б тільки!..

А може залишиш частинку тут?
Ні, не триматиму тебе за руку!
Не множитиму безліч смут
І не жалітимусь на розлуку.

Я берегти її буду вічно,
Доки лунамиме рівний стук!
Годинник і серце ритмічно
Нагадують "поки що тут",

"Найближчим часом"... Чи встигну?!
Здається, лише одна мить -
І зникнеш, закриєш книгу.
Нестерпно душа болить...

Доріг твоїх візерунок,
Бажань і вершин маяк...
Я чекаю на подарунок!
На посмішку долі, знак!..

Та не триматиму, ти не бійся.
Я надто сильно, мабуть, люблю,
Щоб дозволити своїй пісні
Тебе лишити серед жалю.

Я вірю в тебе і в твої мрії!
І відпущу, коли прийде час.
Очима, сповненими надії,
Я обійму тебе... в останній раз?..

А ти... залиш мені щось на згадку!
Поки ще вишні мої в цвіту!
Залиш себе. І почни спочатку.
Поки найближчим часом ти тут.