Нехай річки проллються містами,
Нехай розрядять це сухе повітря,
Поміж домовленостей і маній
Вони зменшать між нами відстань.
Нехай вода плескатиме під ногами,
І до сонця летітимуть ці бризки,
Ми будемо падати без жодного страху,
І до будь-кого можна буде доплисти.
Давай вони змиють усі ці прикраси,
І джипи, і вулиці з нерівним асфальтом,
Чогось не вистачає, щоб ми були разом,
Чогось не вистачає для справжнього щастя.
Давай ми вийдемо на вулиці міста
Без смішних передбачень і конкретних планів,
Будь-кому є, що розповісти,
Будь-кому хочеться трохи казки.
Нехай нас затопить, нехай нас змиє,
І перебудує наново цю землю,
Нам потрібна ця п’янка свіжість,
Нам потрібні ці нові ідеї.
Нов де
© Copyright: Дарья Попова 6, 2015
Свидетельство о публикации №115032405503
Свидетельство о публикации №115032405503
Рецензии