Відповідальність як камінь на шиї,
Майбутнє тягне з ним у воду,
Я відчуваю, що маю вийти
По якійсь драбині у якусь там гору.
Треба мати квартиру, треба мати дитину,
Треба мати якусь матеріальну базу,
А я все читаю про якісь режими,
А я все шукаю відчуття екстазу.
Будувати зв’язки і розуміти міру,
Дивитись угору і бачити стелю.
Такого я ще ніколи не вміла,
Але майбутнє хоче цього від мене.
Продовження має будь-яка книга,
І вірші отримують рядок останній.
Мені потрібно лише зрозуміти,
Як можна полегшити цей камінь.
З розгону злетіти або впасти,
Відчути воду або потонути,
Життя жахливе і одночасно прекрасне,
І десь в ньому сховалося моє майбутнє.
Майбутн
© Copyright: Дарья Попова 6, 2015
Свидетельство о публикации №115032405439
Свидетельство о публикации №115032405439
Рецензии