Заходь у мене, в мої легені,
В моє спрагле і нескорене тіло,
В мої закручені у вузол нерви,
В мою закуту нікотином шкіру.
В мої трохи червоні очі,
В мою нарвану і голу душу,
В моє переповнене тобою горло,
І в мою хронічну небайдужість.
Пригнічуй мої емоційні стани,
Змушуй стояти на одному місці,
Лети крізь меблі і крізь паркани,
Крізь погані новини і чудові миті.
Загортай одежу і моє волосся,
Надай змістовності цьому повітрю,
З моєю закрученою головою,
З моїм суцільним непорозумінням.
Кидати тебе немає сенсу,
Бо замість цього буде щось інше.
Ці сірі стіни, як моя залежність,
Не підлягають жодним змінам.
Залий мене моєю слабкістю,
Занур мене у тихі роздуми,
Кинути курити не так і важко,
Кинути думати ніяк не можна.
Кур ння
© Copyright: Дарья Попова 6, 2015
Свидетельство о публикации №115032405365
Свидетельство о публикации №115032405365
Рецензии