Тобі потрібна дівчина з німбом на головою
Сумна і спокійна, розважлива й тиха,
Щоб хмари розходилися на нею такою,
Щоб перетворилося на рай це неясне місто.
Щоб вогні ставали лише ілюзіями,
Під ногами шурхотіло осіннє листя,
Щоб у ній не було жодного сумніву,
І від неї надходили лише добрі вісті.
Щоб клала руку тобі на обличчя,
І загоювала твої розхитані нерви,
І ви могли би цілу вічність
Мовчати і дивитись в небо.
В очах її не буде гаряче
І рук не літатимуть постійно,
І дні не плутатимуться, як безхатченки
І мирно вкладатимуться в твої стіни.
Повітря вологе вас поєднає
В невимовне й тихе безцінне ціле,
А листя літатиме, неначе зграя,
Складаючи для вас осінню пісню.
Ос ння п сня
© Copyright: Дарья Попова 6, 2015
Свидетельство о публикации №115032405339
Свидетельство о публикации №115032405339
Рецензии