бачили небо
на мертвих дорогах зійшлися самітньо
дві схожії долі - моя і твоя.
стискались, німіючи, доторки плинно
словами зі квітів,
з суцвітть-краяття.
ховались від поглядів ми за стінами,
шукали безмежність у крилах обох.
нитками із суму холодних долоней,
віщали нам сповнені очі тривог.
минали години і ночі без тебе,
цілунок плекав темні обрії стріх.
ми бачили ранок в туманному небі,
що дзвінко стужався обіймів твоїх.
за мить до затемнення зорі всміхнулись;
стоявши на краю минулих життів
ми бачили небо,
і щастя стрічало
нас разом з птахами в промінні яснім.
я райдужним світлом дивлюся на тебе,
сміюся і плачу дощем проливним.
очами кохання вдивляюсь я в небо,
у небо й у спокій
ми віддані їм.
17.03.15
видели небо
© Copyright: Дмитрий Атасиль, 2015
Свидетельство о публикации №115032300889
Свидетельство о публикации №115032300889
Рецензии