За поруділим листям йде мороз,
Вуста квіткові в гіркоті застигли.
Зриває вітер пе люстки троянд,
І ранки сріблом трави застелили.
Чорніє в полі зграя не одна,
Та чорнота в душі залишить крапки.
Переоцінку цінностей чи здужає вона,
Чи може хід зробити в дамки?
Срывает ветер лепестки у роз
© Copyright: Анатолий Заступ, 2015
Свидетельство о публикации №115032302478
Свидетельство о публикации №115032302478
Рецензии