Вимогливі люди, недоспані ночі
І він з очами крихкими й байдужими.
Коли до вас торкнуться сонячні промені,
Він виявиться гіршим, ніж можна подумати.
І руки торкатимуться твоєї спини,
І волосся дихатиме неначе вперше.
Ти заллєш його сигаретним димом,
А він подумає, що так і треба.
І зірка покаже тобі дорогу
До нових полювань і складних депресій,
Коли ти стоятимеш під його домом,
І щось заважатиме відкрити двері.
І коли ти зміниш один за одним
Власні принципи і власні погляди
Ти зрозумієш, що місто це створено
Лише для чужого задоволення.
З вікон буде виринати світло,
І люди прокидатимуться на ранок,
А твоя робота вже закінчилась
І відкривати очі мабуть буде марно.
Заспані дні і переповнені ночі,
Чуже місто і холодні стіни.
Ти сподівалася, що це тимчасово,
Ти сподівалася, що станеться диво.
Вона
© Copyright: Дарья Попова 6, 2015
Свидетельство о публикации №115032311876
Свидетельство о публикации №115032311876
Рецензии