Говори

Говори зі мною. Навіть коли я мовчатиму
І не хитатиму головою.
Говори про безсоння, говори про пожежі,
Про страх, про воєнні дії, що ніяк не закінчаться.
Ти знаєш, в мене хитнулися межі,
Ще трохи, і я від усього вільна.

Говори попри те, що я і спокій – це майже антоніми,
А сьогодні виняток.
Я не давала згоди на похорон,
І на ці грьобані воєнні дії.

Говори голосніше – можеш навіть кричати,
А раптом я теж щось промовлю.
Мені вже самій набридло мовчати.
Я за цей час забула, як звучить мій голос.

Уривки ненависті, уривки відео,
Це десь стається, це зовсім близько,
Коли ти не можеш цьому протидіяти
І не уявляєш, як це зробити.

Говори, поки я не буду впевнена,
Говори, поки голос мій не зміцнішає,
Якщо я не здатна зупинити це пекло,
Я хочу зробити для них щось інше.

Говори, поки чую,
Говори, поки плачу,
Поки щось розумію,
Поки я не втікаю,
Поки мене не схопила та сама удача,
Яка дозволяє не думати і не відчувати.

Говори все підряд і не думай, що кажеш.
Я вже звикла, що люди наче з’їхали з глузду,
Ті, кого вважала, що я добре знаю
І ті слова, які я прагну забути.

Продовжуй казати навіть якщо здається,
Що розмови зараз – це останнє діло,
Я хочу чути адекватні речі,
Хоча й вони тепер на межі з божевіллям.

Допоможи визначитися,
Допоможи зрозуміти,
Допоможи діяти і не зволікати,
Так щоб із цим ми могли далі жити,
Так щоб при цьому ми могли не здаватись.