Ніжна шкіра її - то суцільна екзотика,
перетворюється на зразок важкого типу наркотиків:
тьмарить розум, руйнує кордони свідомості,
і пливеш ти, пливеш в руйнівній невагомості.
Наче дим серед вітру, волосся темне кружляє,
та таких, як вона, серед мертвих немає.
Зажди мила, весела, чарівна і усміхнена,
але вже є у списку серед мрій тих нездійснених.
Аромат, що позаду вона залишає -
наче чистий ефір в хвойнім лісі блукає.
Не людина, не звична - чарівна Мельпомена,
руйнівна і трагічна, розкидає знамена.
Перевершити музику не під силу природі,
навіть раптом якщо стане Зевс у нагоді.
Його донька - весела, чарівна і усміхнена,
та назавжди лишиться серед мрій тих нездійснених.
— 17.05.14
Мельпомена
© Copyright: Мари Лисова, 2015
Свидетельство о публикации №115032206150
Свидетельство о публикации №115032206150
Рецензии