В мою душу, як в море - раптово пірнаєш,
Мене пізнаєш і себе шукаєш,
Пливеш по сердечній моїй течії,
І себе знашовши, від мене біжиш.
Але зупинивши, я тобі скажу:
В твої очі, як фільми - дивитись люблю,
Твої губи, немов той червоний закат,
Котрий, як ніколи, всі люди хотять.
Посмішка твоя мене зчарувала,
Знай, що ти гарна, як твоя мама,
До себе ти вабиш, як та блакить,
Без котрої жити не можу як слід.
Ти
© Copyright: Андрей Счастливый, 2015
Свидетельство о публикации №115032205006
Свидетельство о публикации №115032205006
Рецензии