Зачекай! Озирнися довкола —
Лише листя пожовкле й трава...
Припади до земельки сухої,
Нехай скотиться гірко сльоза.
І на цвинтарі власних ілюзій
Сумні очі до неба здійми.
І небесних створінь колисковій
Усміхнись і життя обійми!
Не шукай ти цілющой водиці,
Не докорюй себе в помилках,
Не лови чарівної жар-птиці,
Не кружляй навкруги у хмарках.
І осяйні смарагдові гори
Тії ж миті впадуть до колін,
Коли знищиш чортів терміново
І рожевих не матимеш мрій.
І тоді, озирнувшись довкола,
Не впадеш до сухої землі,
І пожовклої злої негоди
Не щаститиме вкрити сльозьми.
— 21 лютого 2014
Illusions de la vie
© Copyright: Мари Лисова, 2015
Свидетельство о публикации №115032200242
Свидетельство о публикации №115032200242
Рецензии
